З міжнародним днем щастя!

У липні 2012 року Генеральна Асамблея ООН постановила визнати 20 березня Міжнародним Днем Щастя. Вперше свято відбулося 2013 року і тепер стало головною щорічною подією. Щастя легко досягається, якщо людина йшла шляхом любові та віри. Його досягнення залежить тільки від самої людини, її серця. Всі люди створені для щастя, але не всі знають, як його досягти. Ті, хто задовольнився багатством, почестями, владою та іншими зовнішніми атрибутами земного існування, роблять величезну помилку, стверджуючи, що вони щасливі. Вони отримують не щастя, а його привид, образ, який у кінцевому рахунку перетворюється на прах.

«Щастя наше в середині нас. Нехай ніхто не сподівається щастя ні від високих наук, ні від шановних посад, ні від багатства.Немає його ніде. Воно залежить від серця, серце – від миру, мир – від знання.» — писав Григорій Сковород

..

Міжнародний день боротьби за права́ жінок і міжнародний мир

10 березня 2021 р. ми в Спілці жінок Чернігівщини відзначили Міжнародний день боротьби за права́ жінок і міжнародний мир. Читать далее Міжнародний день боротьби за права́ жінок і міжнародний мир

З початком нового навчального року !

Шановні викладачі, членкині ГО «Спілка жінок Чернігівщини»

Вітаємо Вас з початком нового навчального року !

Для Вас 1 вересня – це символ нових перспектив і можливостей.

Ми вдячні Вам за розуміння, відданість своїй справі, ініціативу, безкорисливість і терпіння, за щоденну титанічну працю, особливо в умовах карантину, в ім’я майбутнього наших дітей.

Бажаємо Вам позитивних емоцій, відмінного здоров’я і настрою,

нових звершень і перемог! 

Зі світом Вас! Президія ГО «Спілка жінок Чернігівщини»

Найщиріші вітання з Міжнародним днем сім’ї!

Ми усвідомлюємо, що структура сім’ї під впливом глобальних тенденцій суттєво змінилася в останні десятиліття, але все одно вона залишається основним елементом суспільства, громади, держави. Саме родина, навіть якщо вона складається лише з мами чи батька з дитиною або кількома дітьми, бабусі та дідуся, що самотужки виховують онуків, формує наші цінності, мрії та прагнення, змалечку знайомить із поняттями добра і зла, вчить довіряти, любити, дружити, допомагати, прощати. Тож нехай родина для кожної з нас буде тією надійною фортецею, яка береже та рятує під час життєвих негараздів, карантинів, криз і випробувань. І, водночас, нехай залишається тією затишною гаванню, до якої завжди хочеться повертатися, де панує взаємна повага та кохання, яка дарує спокій і натхнення, відновлює сили та творчий потенціал, плекає найщиріші почуття: ніжність, довіру, турботу, віру, надію, любов. І нехай наші близькі поруч з нами теж почуваються захищеними, почутими, прийнятими, цінними, впевненими у собі та своїх силах. Нехай сини і доньки у призначений час впевнено вирушають у самостійну путь, підкорюючі власні вершини, до своїх власних перемог, успіхів, досягнень, помилок і розчарувань. Ми віримо, що вони з усім впораються достойно! Наша родина – це також наші батьки, діти й прадіди. Це той фундамент, на якому зростаємо ми, і який дає життєву силу, наснагу, мудрість нашим дітям і онукам. Тож будемо вдячні їм за це, і будемо з більшою повагою ставитися до старшого покоління. Бажаємо всім вам, дорогі подруги, міцного-міцного здоров’я, особистого щастя, злагоди та добробуту! Нехай ваші домівки, родини та серця завжди будуть зігріті теплом любові, щирості та взаєморозуміння! Президія Спілки жінок Чернігівщини

Дорожкіна І.В., голова ГО «Спілка жінок Чернігівщини»

Завжди весна приносила нам радість, позитивні емоції, щасливі миті як на свята, так і в будні, від краси нашого міста. Кожного року ми раділи цвітінню тюльпанів, черемшини, бузку. Але лише зараз оцінили ті блага, що мали раніше: щоденне спілкування, вільне пересування містом, на роботу, на дачу, на природу та на зустрічі з друзями. Сьогодні на наших очах все змінюється: і природа, і суспільство, і тому так важливо знаходити такий стан – стан балансу, аби бачити і негаразди, і виклики, і водночас можливості, які вони нам несуть.

ХХ століття стало століттям відновлення жіночої сили, адже жінка завжди була джерелом енергії, натхнення, любові. Згадаємо події в нашій країні: спочатку перша світова війна, а потім друга. Незабаром будемо відзначати річницю з моменту її закінчення. А хто завжди піднімав країну з руїн, налагоджував побут, навчав і виховував дітей? В основному – жінки. Моє покоління добре пам’ятає напівголодне дитинство. А скільки жінок тоді залишилися вдовами, як і моя мама, втратили синів, братів, батьків. Шаную їх усіх! І вклоняюся пам’яті загиблих, які здобули цю перемогу ціною свого життя, молодості, здоров’я.

ХХ століття – час складних випробувань для нашої країни. Згадаємо чорнобильську трагедію. Серед ліквідаторів аварії на ЧАЕС був і мій чоловік. Наближається сумна дата нашої сімейної історії – 25 років, як він пішов з життя. Вічна йому пам’ять! А скільки родин тоді й пізніше втратили годувальників, дружини – коханих людей, скільки дітей постраждали внаслідок радіації, росли без батька! Хто їх тоді рахував?

У роки перебудови та на перших етапах становлення нашої незалежної України, в період криз і суспільних трансформацій дехто з чоловіків втрачав  надію на краще життя, але жінки не мали права опустити руки. Вони брали валізи, їхали торгувати й працювати в різні країни, створювали маленький бізнес, ставили на ноги дітей і надихали чоловіків. Здавалося, життя налагоджується, але не так сталося, як гадалося.

І знову в нашу країну прийшла війна, і знову тисячі родин втратили житло, рідних, друзів, дітей – синів і дочок – наших захисників, знову тисячі переселенців мали розпочинати життя з нової сторінки. Все це відбувалося й відбувається на наших очах. Хочу низько вклонитися матерям, які знову змушені ховати своїх дітей, обійняти вдів. Щиро вам співчуваю!

А тут і новий іспит – коронавірус, який несе глобальні зміни – як зовнішні, так і внутрішні. І нам знову доводиться приймати виклики, створювати власний успіх і покладатися на власні сили у непередбачуваних обставинах. Тому наша громадська жіноча організація – «Спілка жінок Чернігівщини» так само, як і всі ці роки, продовжує діяльність, спрямовану на розвиток жінок.

Жінки й надалі будуть розвивати підприємництво, створювати робочі місця, налагоджувати нові виробництва, а ми будемо об’єднувати підприємниць і підтримувати молодь і жінок-ветеранів. Ми вже провели онлайн-зустріч з жіночим активом нашої Спілки, намітили плани діяльності, будемо працювати заради однієї мети – змінювати світ на краще, щоб він став добрішим, сприятливішим до жінок і дітей, гуманнішим до кожного.

Я як очільниця двох потужних жіночих організацій брала участь у різних міжнародних жіночих заходах, які проводили BPW та Soroptimist. І спільно з жінками ми мріяли та зараз мріємо, щоб у кожній країні світу не було міністерств оборони та внутрішніх справ, а були б міністерства щастя. І щоб кожен уряд піклувався не про своє збагачення чи як утриматися при владі, а як зробити своїх громадян щасливими.

Я мрію та сподіваюся, що наші діти й онуки будуть жити в країні, яка посідатиме перші місця в світі за індексом людського розвитку, а також за індексом щастя. Бо сьогодні, на превеликий жаль, потрібні кошти не направляються на розвиток дітей, сімей, людей старшого віку, на освіту, науку, медицину, культуру, а переважно йдуть на cилові структури, суди тощо.

В ці весняні дні, на жаль, я не можу помилуватися нашим найпрекраснішим містом. Але хочу подякувати за красу, створену на наших вулицях, у парках і скверах нашій міській раді, а особливо голові міськвиконкому – Владиславу Анатолійовичу Атрошенку. Я завжди раділа, коли бачила й відчувала здивування і зачарування наших профспілкових гостей з різних міст України, коли вони приїздили до нас на різні заходи.

Також хочу висловити щиру вдячність усім друзям, знайомим і майже незнайомим людям за увагу, турботу, розуміння, за те, що я багато чого вчилася у вас, що ви мене надихали, за ту доброту, яку ви проявляли до мене в різні не завжди щасливі роки мого життя. Особливо – лікарям, медсестрам, санітаркам, які допомогли мені, і які сьогодні бережуть наше життя та здоров’я.

Дякую, дякую, дякую за все! Дякую долі за таких чудових людей! І, звісно, дякую профспілкам України та нашої області, а в першу чергу — колективу підприємства «Навчально-методичний центр» профспілок, який став мені родиною, Першим Чернігівським курсам іноземних мов, Спілці жінок України. Величезна вдячність – усім членам Чернігівської спілки жінок та Soroptimist. Користуючись нагодою, запрошую долучатися до нашої організації амбітних жінок-лідерів. Об’єднуємося, згуртовуємося та змінюємо світ на краще!